1. Великий тлумачний словник сучасної мови

швидкість

шви́дкість

-кості, ж.

1》 Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота.

|| також зі сл. жахливий, неймовірний, шалений, блискавичний і т. ін. Надзвичайна стрімкість руху.

|| Дуже короткий час поширення (перев. думок, чуток і т. ін.).

Двійкова швидкість — у системах передачі інформації – швидкість передавання двійкового цифрового сигналу, виражена кількістю бітів за одиницю часу.

Лінійна швидкість — а) швидкість тіла, що рухається по прямій траєкторії; б) у системах передачі інформації – максимальна швидкість, з якою може передаватися інформація по каналах зв'язку; вимірюється в бодах.

Номінальна швидкість — в обчислювальній техніці – максимальна швидкість роботи пристрою введення-виведення або швидкість передавання даних без урахування необхідних затримок на контроль та облік.

2》 чого і без додатка. Темп якоїсь дії, процесу тощо.

|| Прискорений темп чого-небудь.

|| Поспішність, квапливість.

|| Бурхливе, інтенсивне зростання, збільшення, посилення чого-небудь.

3》 Величина тягової сили машин, механізмів (автомобіля, мотоцикла, верстата і т. ін.), що залежить від способу зчеплення шестерень. Коробка швидкостей.

4》 мех. Характеристика руху, що визначається відношенням пройденого тілом або точкою шляху до відповідного проміжку часу. Космічна швидкість. Швидкість звуку.

Кутова швидкість — кількість обертів за одиницю часу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкість — (руху, переміщення, поширення чогось) скорість, бистрота, хуткість, прудкість. Словник синонімів Полюги
  2. швидкість — Прудкість, хуткість, бистрота, темп і п. ф. від ШВИДКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. швидкість — [швидк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. швидкість — ШВИ́ДКІСТЬ, кості, ж. 1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (З. Тулуб); Поїзд набирав швидкість. Вагон гуркотів уже так, що ми один одного не чули (С. Словник української мови у 20 томах
  5. швидкість — шви́дкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. швидкість — Відношення шляху до часу, протягом якого було пройдено цей шлях (лінійна ш.), або кута до часу (кутова ш.); тобто шлях або кут, пройдені за одиницю часу, напр., за 1 с, 1 год. Універсальний словник-енциклопедія
  7. швидкість — ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо). Словник синонімів української мови
  8. швидкість — Шви́дкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. швидкість — ШВИ́ДКІСТЬ, кості, ж. 1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (Тулуб, Людолови, І, 1957, 388); Поїзд набирав швидкість. Словник української мови в 11 томах
  10. швидкість — Швидкість, -кости ж. Скорость, быстрота. Можна виміряти швидкість світу. Словник української мови Грінченка