швидкість

ШВИ́ДКІСТЬ, кості, ж.

1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота.

Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (З. Тулуб);

Поїзд набирав швидкість. Вагон гуркотів уже так, що ми один одного не чули (С. Олійник);

Почали готуватись до запливу на швидкість (О. Донченко);

Лісові насадження зменшують швидкість вітру і регулюють поверхневий стік води, що ослаблює шкідливий вплив суховіїв, запобігає вітровій і водній ерозіям ґрунтів (з наук. літ.);

Назва “прискорювач” говорить сама за себе. Ясно, що це прилад для збільшення швидкості атомних частинок – електронів, протонів, ядер чи іонів легких елементів (з наук.-попул. літ.);

// також зі сл. жахливий, неймовірний, шалений, блискавичний і т. ін. Надзвичайна стрімкість руху.

Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (О. Довженко);

Раптом небо пронизливо засвистіло. Свист з неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалось Чернишеві, прямо на нього (О. Гончар);

Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Іван Ле);

Просто на мене з блискавичною швидкістю котився білий високий вал (О. Гуреїв);

// Дуже короткий час поширення (перев. думок, чуток і т. ін.).

Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (О. Гончар);

Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян).

2. чого і без дод. Темп якоїсь дії, процесу тощо.

Чохов розстебнув на ньому гімнастьорку [гімнастерку], налив на груди води. Вона сохла з швидкістю спирту (Григорій Тютюнник);

Особливості сольового складу впливають на швидкість клейстеризації крохмалю (з наук. літ.);

// Прискорений темп чого-небудь.

Чорні очі князя спалахували захопленням, коли він помічав вправність і швидкість маневрування якогось з французьких полків (П. Кочура);

Основне, що вимагається при післяжнивних посівах, це швидкість проведення всіх посівних робіт (з наук. літ.);

// Поспішність, квапливість.

[Аркадій:] Він, Лідо, встиг подати товаришу Бересту свої зауваження до твого проекту .. Як тобі подобається така похапливість, швидкість! (О. Корнійчук);

З гарячковою швидкістю вийняв він з кишені маленьку книжечку, де записані потрібні йому статистичні дані про Примор'я (О. Довженко);

Слухає, слухає [Марусяк]... з хоробливою швидкістю розкладає звук на його складники, підшукує причини. Потім з подвоєною обережністю просунеться ще трохи вперед... (Г. Хоткевич);

// Бурхливе, інтенсивне зростання, збільшення, посилення чого-небудь.

Звістка про падіння Перекопу приголомшила весь світ .. Події після цього розвиватимуться з навальною швидкістю (О. Гончар).

3. Величина тягової сили машин, механізмів (автомобіля, мотоцикла, верстата і т. ін.), що залежить від способу зчеплення шестерень.

Газик, набравши швидкість, помчав їх в роздолля степів золотих (О. Гончар);

Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг, залишаючи позад себе білі смерчі снігової пороші (Григорій Тютюнник);

Водій зменшив швидкість (Ю. Бедзик);

Бутаков наказав перейти на середню швидкість (З. Тулуб);

Комбайнове збирання картоплі звичайно провадять на другій швидкості (з наук. літ.);

До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обґрунтовано, враховуючи вид роботи, стан рослин, ґрунту та його поверхні, рельєф місцевості (з газ.).

4. мех. Характеристика руху, що визначається відношенням пройденого тілом або точкою шляху до відповідного проміжку часу.

Швидкість витікання всякої рідини з отвору у відкритій посудині безпосередньо залежить від висоти стовпа рідини над отвором (з наук.-попул. літ.);

Технічна швидкість – це середня швидкість автомобіля за час у русі .. Ця швидкість визначається діленням кількості пройдених кілометрів на час у русі в годинах (з навч. літ.);

Підвищення швидкості руху сівалок до 8 кілометрів на годину при нормальній передпосівній підготовці ґрунту не впливає на якість сівби і врожай зернових культур (з газ.).

Включа́ти / включи́ти шви́дкість (шви́дкості) див. включа́ти;

Натиска́ти / нати́снути на шви́дкість див. натиска́ти.△ Коро́бка шви́дкостей (переда́ч) див. коро́бка;

(1) Космі́чна шви́дкість – мінімальна початкова швидкість, потрібна, щоб певне тіло стало штучним супутником Землі (перша швидкість), подолало вплив земного тяжіння (друга швидкість) або вийшло за межі Сонячної системи (третя швидкість).

Саме складені ракети дали можливість досягти першої космічної швидкості і запустити штучні супутники Землі (з наук.-попул. літ.);

“Лунник-1” – перший в історії людства літальний апарат, котрий не тільки досяг, а й перевищив другу космічну швидкість (11,2 км/сек) (з наук. літ.);

* Образно. – Справжні великі ідеї зараз мчать з космічними швидкостями по нових, небачених орбітах (М. Чабанівський);

(2) Кре́йсерська шви́дкість – звичайна швидкість корабля або літака на відміну від максимальної.

“Стеля” нового літака – 7,5 кілометра, крейсерська швидкість – 430 кілометрів на годину (із журн.);

(3) Ліні́йна шви́дкість – швидкість руху точки, яка визначається довжиною шляху, пройденого за одиницю часу;

(4) Надзвукова́ шви́дкість – темп руху, який перевищує ступінь поширення звуку.

Льотчик на мить перестає бути льотчиком, і нема за ним .. ні шалених надзвукових швидкостей, нема ні команд, ні тривог, ні небезпек, а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу (О. Гончар);

(5) Початко́ва шви́дкість – стрімкість, бистрота руху снаряда чи кулі біля дульного зрізу;

(6) Теплова́ шви́дкість – темп, бистрота, з якою утворюється або передається тепло.

Випромінювання планет має теплову природу. Електрони, які рухаються в більш-менш нагрітому середовищі – атмосфері планети, мають теплові швидкості (з наук.-попул. літ.);

(7) Шви́дкість зву́ку – ступінь поширення звуку за одиницю часу (в повітряному середовищі – близько 350 м/сек).

Наш час – час зростаючих швидкостей. Ще недавно польоти зі швидкістю звуку здавалися далекою мрією, а зараз ця швидкість перевищена в кілька разів (з наук.-попул. літ.);

(8) Шви́дкість сві́тла – бистрота поширення електромагнітних коливань і світла (близько 300 000 км/сек).

Як відомо, швидкість поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі дорівнює швидкості світла (з наук.-попул. літ.).