швора

шво́ра

-и, ж.

1》 Ремінь, пасок для собак.

|| Кілька хортів, прив'язаних до такого ременя, паска.

2》 діал. Те саме, що швара 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швора — ШВО́РА, и, ж. 1. Ремінь, пасок для собак. За лаштунками чутно голос сотника: – Хведоре! нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Стороженко); // Кілька хортів, прив'язаних до такого ременя, паска. Словник української мови у 20 томах
  2. швора — шво́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. швора — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. Словник синонімів української мови
  4. швора — ШВО́РА, и, ж. 1. Ремінь, пасок для собак. За лаштунками чутно голос сотника: — Хведоре! нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (Стор., І, 1957,290); // Кілька хортів, прив’язаних до такого ременя, паска. Словник української мови в 11 томах