1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шомпол

шо́мпол

-а, ч.

Стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула.

|| перев. у мн. Покарання, удари такими стержнями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шомпол — ШО́МПОЛ, а, ч. Стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула. Ремо зацікавили рушниці вартових. Словник української мови у 20 томах
  2. шомпол — шо́мпол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шомпол — Шо́мпол, -ла; -поли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шомпол — ШО́МПОЛ, а, ч. Стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула. Ремо зацікавили рушниці вартових. Словник української мови в 11 томах