1. Великий тлумачний словник сучасної мови

штиковий

штикови́й

I -а, -е.

Прикм. до штик I. Штиковий хомутик.

|| Зробл., завданий штиком. Штикова рана.

|| Із застосуванням штиків (про рукопашний бій).

II -а, -е.

Прикм. до штик III.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штиковий — ШТИКОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до штик¹. Штиковий хомутик; // Зробл., завданий штиком. Штикова рана; // Із застосуванням штиків (про рукопашний бій). Словник української мови у 20 томах
  2. штиковий — штикови́й 1 прикметник від: штик — багнет штикови́й 2 прикметник від: штик — вузол Орфографічний словник української мови
  3. штиковий — ШТИКОВИ́Й¹, а, е. Прикм. до штик¹. Штиковий хомутик; // Зробл., завданий штиком. Штикова рана; // Із застосуванням штиків (про рукопашний бій). Словник української мови в 11 томах