шуляк
шу́ляк
шуляка, ч., розм.
1》 Те саме, що шуліка.
2》 Віл з опущеними рогами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шуляк — ШУ́ЛЯК, а́, ч., розм. Віл з опущеними рогами. ШУЛЯ́К, шу́ляка́, ч., розм. Те саме, що шулі́ка. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк (Леся Українка); І бачиш інколи.. Словник української мови у 20 томах
- шуляк — шу́ля́к 1 іменник чоловічого роду, істота шуліка розм. шуля́к 2 іменник чоловічого роду, істота віл розм. Орфографічний словник української мови
- шуляк — Шуля́к, -ка = шулі́ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шуляк — ШУ́ЛЯ́К¹, шу́ляка́, ч., розм. Те саме, що шулі́ка. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк (Л. Укр., IV, 1954, 166); І бачиш інколи.. Словник української мови в 11 томах