1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шурпа

I шурп`а-и, ж.

Юшка з баранини та овочів, часто з рисом і прянощами, яку їдять на Сході.

II ш`урпа-и, ж., діал.

1》 Потвора, мара.

2》 Курка з настовбурченим пір'ям.

3》 Жінка в жахливому вбранні.

4》 Гуляща жінка, шльондра.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурпа — ШУРПА́¹, и́, ж., діал. Потвора, мара. ШУРПА́², и́, ж. Юшка з баранини та овочів, часто з рисом і прянощами, яку їдять на Сході. Словник української мови у 20 томах
  2. шурпа — шурпа́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шурпа — ШУ́РПА, и, ж., діал. Потвора, мара. ШУРПА́, и́, ж. Юшка з баранини та овочів, часто з рисом і прянощами, яку їдять на Сході. Словник української мови в 11 томах
  4. шурпа — Шурпа, -пи ж. 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа. Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба. Борз. у. Словник української мови Грінченка