юначка
юна́чка
-и.
Жін. до юнак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юначка — ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Іван Ле); – Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- юначка — юна́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- юначка — ЮНА́ЧКА, и, ж. Жін. до юна́к. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Ле, Міжгір’я, 1953, 269); — Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Досв., Вибр., 1959, 243). Словник української мови в 11 томах