юрба

юрба́

-и, ж.

1》 Велике безладне, неорганізовано скупчення людей; натовп.

|| кого, яка. Група людей, яких об'єднує щось спільне.

|| Велике скупчення тварин одного виду (перев. птахів, комах, риб, собак і т. ін.).

|| Велика кількість, скупчення чого-небудь (будинків, дерев тощо).

|| у знач. присл. юрбою, юрбами. Неорганізоване і в великій кількості; гуртом.

2》 Звичайні люди, маса на відміну від героїв, обдарованих, видатних осіб.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юрба — Натовп, юрма, гурма, зн. ТАБУН, д. галайстра, (гостей) гурт, (дика) п. орда, ЗН. голота, чернь, плебс, плебеї, (псів) зграя, (зірок) скупчення, юрбище Словник синонімів Караванського
  2. юрба — див. багато; ватага; тіснота Словник синонімів Вусика
  3. юрба — [йурба] -би, д. і м. -б'і, мн. йурбие, йурб дв'і йурби Орфоепічний словник української мови
  4. юрба — ЮРБА́, и, ж. 1. Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп, орава, юрма. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (І. Словник української мови у 20 томах
  5. юрба — юрба́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири юрби́ Орфографічний словник української мови
  6. юрба — НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал. Словник синонімів української мови
  7. юрба — Юрба́, -би́, -бі́; ю́рби, юрб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. юрба — ЮРБА́, и, ж. 1. Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (Фр., VI, 1951, 63); Ще не дійшовши до колії, ми здалека побачили велику юрбу, яка заповнила порожні залізничні платформи (Мур. Словник української мови в 11 томах