яворець
яворе́ць
явірця, ч.
Зменш.-пестл. до явір.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яворець — див. явір Словник синонімів Вусика
- яворець — ЯВОРЕ́ЦЬ, явірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́вір. Під явором, яворцем [явірцем] Стоїть дівка з молодцем (з народної пісні); Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- яворець — яворе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- яворець — Яворе́ць, яворця́, -це́ві; яворці́, -рці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- яворець — ЯВОРЕ́ЦЬ, явірця́, ч. Зменш.-пестл. до я́вір. Під явором, яворцем [явірцем] Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 115); Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Перв., Райдуга.., 1960, 173). Словник української мови в 11 томах
- яворець — Яворець, -рця м. ум. отъ явір. Словник української мови Грінченка