як
I яка, ч.
1》 Велика жуйна рогата тварина, перев. темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в'ючна й верхова, а іноді як молочно-м'ясна тварина).
2》 іст. Літак, сконструйований у конструкторському бюро авіаконструктора Яковлєва.
II присл.
1》 пит. Означає питання про спосіб дії, стан, обставини; яким чином.
|| Означає питання про якість дії або стану.
|| з інфін. У риторичних питаннях уживається для вираження цілковитої неможливості здійснення, виконання чого-небудь; неможливо, не можна.
|| у знач. присудк. сл. Відповідає пит. займ. який.
2》 означ. Уживається на позначення вищої міри або ступеня виявлення дії, стану; дуже, надзвичайно.
|| перев. з част. от, он. Уживається як абстрактне позначення способу дії замість назви її.
Кому як; Як кому — по-різному, не однаково.
3》 способу дії. Указує на спосіб дії; яким чином.
4》 часу. Те саме, що коли I 1).
5》 неознач. Те саме, що як-небудь 1).
6》 відносний. Означає якість чи обставину способу дії, уживається як сполучне слово: а) приєднує підрядне речення способу дії; б) приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи відносному займеннику який.
Як є — а) абсолютно, зовсім; б) хай буде так.
Як не є — хай там що, за будь-яких умов, незважаючи ні на що.
III
1》 порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і підрядних порівняльних речень, близький за знач. до спол. мов, наче, неначе.
|| При повторенні порівнюваного слова в порівняльному звороті вживається для підкреслення звичайності, типовості предмета.
|| Уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищ. ст. порівняння прикметника або прислівника, у знач. ніж. Як завжди. Як слід.
2》 з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення.
3》 приєднувальний. Приєднує речення, близькі за змістом до порівняльного звороту; у знач. будучи ким, чим, подібно до кого, чого.
|| Приєднує вставні слова і словосполучення.
4》 часу. Указує на одночасність того, про що йдеться в головному й підрядному реченнях; у знач. коли.
|| Означає негайне настання однієї дії після іншої у складі спол. тільки ..., як ...; тільки що ..., як ...; ледве ..., як ....
|| Указує на причину, наслідком якої є дія, виражена в головному реченні.
|| Входить до складу складних сполучників.
5》 умовний. Приєднує підрядні умовні речення; відповідає за знач. спол. коли, якщо.
6》 означ. Приєднує підрядні речення способу дії.
7》 означ., рідко. Приєднує підрядні означальні речення, зі змістом яких порівнюється сказане в головному реченні.
8》 причини, рідко. Приєднує підрядні речення причини, відповідає за знач. спол. оскільки.
|| Уживається в складі складного спол. так як.
9》 розділ., перев. із запереч. част. не. Уживається для вираження несумісності двох предметів, ознак, дій.
IV
1》 підсил. Уживається в знач. дуже, надзвичайно (перев. в окличних реченнях).
2》 Уживається в риторичних запитаннях і окликах у знач. хіба можна, неможливо.
3》 Уживається для вираження здивування, обурення тощо з приводу якоїсь якості, властивості, дії і т. ін.
4》 Уживається при дієсловах доконаного виду для вираження раптовості дії.
5》 перев. з част. не. Уживається для вирізнення, підсилення висловленого.
6》 нар.-поет., рідко. Уживається в зачинах казок, на початку віршів тощо.
7》 підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищ. ст. порівняння з префіксом най... для вирізнення, підсилення міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: якнайлегший, якнайпізніше і т. ін.
Значення в інших словниках
- як — як стій: сейчасъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- як — Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- як — пр., у який спосіб, яким чином; ФР. коли <н. як я встав>; СП. наче, неначе, мов, немов, ніби; ніж <н. гірше, як пес>; подібно до <н. як я = подібно до мене>; якщо <н. хто, як не я>; Ч. хіба <н. як так можна?>, (з нст. сл. Словник синонімів Караванського
- як — ЯК¹, я́ка, ч. Велика жуйна рогата тварина, перев, темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, що водиться у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в'ючна й верхова, а іноді як молочно-м'ясна тварина). Словник української мови у 20 томах
- як — як 1 іменник чоловічого роду, істота тварина як 2 прислівник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово як 3 сполучник незмінювана словникова одиниця як 4 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- як — як: ◊ як ви́плютий → виплютий ◊ як горобце́ві → горобець ◊ <�як> для горобця́ → горобець ◊ як дріт → дріт ◊ як на вми́ранню → вмирання ◊ як Бог допу́стит, то й сухе́ де́рево пу́стит → Біг Лексикон львівський: поважно і на жарт
- як — Як вода змила. Пройшло безслідно. Як гороху тих знайомих: куди не піду, то випхнуть. Ніде не хочуть прийняти. Як дають — бери, а як б’ють — утікай. Не відмовляйся від того, що дають тобі, і не проси те, чого не хочуть давати. Як до діла, так і сіла. Приповідки або українсько-народня філософія
- як — (тібетське) ссавець родини бичачих. У дикому стані живе в Тібеті. Розводять у високогірних районах Центральної Азії. Я. – в’ючна й верхова тварина в гірських умовах. Словник іншомовних слів Мельничука
- як — Парнокопитний ссавець; трапляється у Тибеті; вис. у холці бл. 1,9 м; одомашненого я. утримують як тяглову тварину, а також задля м'яса, молока й шкури. Універсальний словник-енциклопедія
- як — би́тися як го́рлиця. Дуже тужити, побиватися, переживати через кого-, що-небудь. Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький .. Його мати та старенька Як горлиця б’ється (Укр.. думи..). би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Фразеологічний словник української мови
- як — ЯК¹, я́ка, ч. Велика жуйна рогата тварина, перев, темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в’ючна й верхова, а іноді як молочно-м’ясна тварина). Словник української мови в 11 томах
- як — Як нар. 1) Какъ. Вода чиста, як сльоза. ЗОЮР. І. 147. Добре, як у Бога за дверима. ЗОЮР. І. 147. О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Котл. Н. П. 339. Як вас маємо звати? Харьк. Як ти підеш, що такий дощ? Харьк. Як крикну я: брешеш! Стор. МПр. 47. Словник української мови Грінченка