ярлик

ярли́к

-а, ч.

1》 іст. Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або державами.

2》 Наклейка на предметі, товарі із зазначенням назви, кількості, місця виготовлення, номера або інших відомостей; етикетка.

3》 перен. Негативна характеристика, що її дають за шаблоном, звичкою кому-, чому-небудь. Навішувати ярлики.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ярлик — (на товарі) наліпка, етикетка, (прив'язаний) бирка; П. <�дискримінаційна> характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; ярличок. Словник синонімів Караванського
ярлик — I відзначка, відмітина, відмітка, грамота (іст.), етикетка, наклейка, наліпка, нашивка, позначка, шеврон, ярличок Фразеологічні синоніми: відмітний знак II див. наклеп Словник синонімів Вусика
ярлик — [йарлик] -лиека, м. (на) -лиеку, мн. -лиеки, -лиек'іў Орфоепічний словник української мови
ярлик — Бирка, наличко Словник чужослів Павло Штепа
ярлик — рос. ярлик 1. Різновид товарного знака у вигляді клейма, спеціальної етикетки, талона (наклеєного, намитого), де зазначаються основні характеристики товару: виробник, основні параметри, товарознавчі характеристики, штриховий код, розмір, вага... Eкономічна енциклопедія
ярлик — ЯРЛИ́К, а́, ч. 1. іст. Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або державами. Тверський великий князь Михайло Ярославич на початку XIV ст. Словник української мови у 20 томах
ярлик — ярли́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ярлик — (англ. label) клеймо, товарний ярлик із позначкою кількості, ціни та інших даних про товар. Економічний словник
ярлик — ві́шати (кле́їти) / пові́сити (накле́їти) ярли́к на кого, кому, несхв. Безпідставно приписувати кому-небудь якісь якості, вважати кого-небудь кимсь або звинувачувати в чомусь. Фразеологічний словник української мови
ярлик — ЕТИКЕ́ТКА (на предметі, товарі тощо), ЯРЛИ́К. Володя крутив банку в руках, розглядаючи намилену на неї етикетку японської консервної фабрики (О. Донченко); Він клеїв на кожну бочку чіткого ярлика (В. Кучер). — Пор. накле́йка. Словник синонімів української мови
ярлик — ЯРЛИ́К, а́, ч. 1. іст. Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або державами. Тверський великий князь Михайло Ярославич на початку XIV ст. Словник української мови в 11 томах