1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ясенний

ясе́нний

I -а, -е.

Прикм. до ясна.

|| Який утворюється притисканням кінчика язика до ясен (про звуки).

II -а, -е, діал.

Ясний.

Мов грім ясенний — зненацька, раптом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясенний — ЯСЕ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до я́сна. Ясенна поверхня; // Який утворюється притисканням кінчика язика до ясен (про звуки). ЯСЕ́ННИЙ², а, е, діал. Ясний. Словник української мови у 20 томах
  2. ясенний — ясе́нний 1 прикметник від: ясна ясе́нний 2 прикметник ясний діал. Орфографічний словник української мови
  3. ясенний — ЯСЕ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до я́сна; // Який утворюється притисканням кінчика язика до ясен (про звуки). ЯСЕ́ННИЙ², а, е, діал. Ясний. Словник української мови в 11 томах