єдино
єди́но
1》 Присл. до єдиний 1). Єдино правильний.
2》 у знач. част. Уживається в знач. обмежувально-видільних, слів тільки, лише, виключно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдино — див. гуртом Словник синонімів Вусика
- єдино — єди́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- єдино — ЄДИ́НО. 1. Присл. до єди́ний 1. Центральна рада не визнавала Ради Народних Комісарів — єдино законного уряду Росії (Іст. УРСР, II, 1957, 67); Ми проповідуємо пролетарську революцію — ту єдино вірну справу, заради якої десятки зійшли на ешафот... Словник української мови в 11 томах