1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ієродиякон

ієродия́кон

-а, ч.

Монах у сані диякона.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ієродиякон — 1. Звання, яке надають дияконові, що прийняв чернече постриження; 2. Особа, яка отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
  2. ієродиякон — ІЄРОДИЯ́КОН, а, ч. Монах у сані диякона. Книжки переглянено і зареєстровано і передано новому ризничому ієродиякону Філарету (І. Франко); Старшого ієродиякона називають архідияконом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ієродиякон — ієродия́кон іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ієродиякон — Ієродия́кон, -на; -кони, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)