ґонталь
ґонта́ль
-я, ч.
Залізний цвях, яким прибивають ґонт.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґонталь — ҐОНТА́ЛЬ, я́, ч., діал. Цвях, кілок, яким прибивають ґонт (ґонту). Новий вінок, і молот, і гонталь, І на новий мене вбивають паль (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- ґонталь — Ґонта́ль, -ля́, -ле́ві; -талі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ґонталь — Ґонталь, -ля м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у. Словник української мови Грінченка