ґонталь

ґонта́ль

-я, ч.

Залізний цвях, яким прибивають ґонт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґонталь — ҐОНТА́ЛЬ, я́, ч., діал. Цвях, кілок, яким прибивають ґонт (ґонту). Новий вінок, і молот, і гонталь, І на новий мене вбивають паль (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  2. ґонталь — Ґонта́ль, -ля́, -ле́ві; -талі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ґонталь — Ґонталь, -ля м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у. Словник української мови Грінченка