ґонталь
Ґонталь, -ля
м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґонталь — ҐОНТА́ЛЬ, я́, ч., діал. Цвях, кілок, яким прибивають ґонт (ґонту). Новий вінок, і молот, і гонталь, І на новий мене вбивають паль (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- ґонталь — -я, ч. Залізний цвях, яким прибивають ґонт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґонталь — Ґонта́ль, -ля́, -ле́ві; -талі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)