1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ретельний

рете́льний

-а, -е.

1》 Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь.

|| Який виконує все точно; пунктуальний.

2》 Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно.

|| Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; ґрунтовний.

|| Надто уважний, пильний.

|| Точно виконаний; чіткий, акуратний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретельний — (який намагається сумлінно виконувати свої обов'язки) старанний, справний, сумлінний, дбайливий, акуратний. Словник синонімів Полюги
  2. ретельний — рете́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ретельний — Старанний, запопадливий, РЕВНИЙ, сумлінний, пунктуальний; (- вишкіл) ґрунтовний; (обшук) пильний, прискіпливий; (запис) чіткий, акуратний. Словник синонімів Караванського
  4. ретельний — [реител'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. ретельний — РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. ретельний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. ретельний — Рете́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ретельний — РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Збан. Словник української мови в 11 томах
  9. ретельний — Ретельний, -а, -е Аккуратный, точный. Подольск. г. Словник української мови Грінченка