баркан —
барка́н іменник чоловічого роду паркан діал.
Орфографічний словник української мови
баркан —
-а, ч., діал. Паркан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
баркан —
БАРКА́Н, а́ і у, ч., діал. Паркан. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Іван тихо просувався попід баркан (М. Коцюбинський); Город був обведений кругом дощаним барканом (Грицько Григоренко).
Словник української мови у 20 томах
баркан —
Барка́н і парка́н, -на́; на -ні́; -кани́, -ні́в парка́н і барка́н, -на́, на -ні́; -кани́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
баркан —
БАРКА́Н, а, чол., діал. Паркан. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Город був обведений кругом дощаним барканом (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 332).
Словник української мови в 11 томах