Значення в інших словниках
-
баркан —
барка́н іменник чоловічого роду паркан діал.
Орфографічний словник української мови
-
баркан —
БАРКА́Н, а́ і у, ч., діал. Паркан. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Іван тихо просувався попід баркан (М. Коцюбинський); Город був обведений кругом дощаним барканом (Грицько Григоренко).
Словник української мови у 20 томах
-
баркан —
ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал.
Словник синонімів української мови
-
баркан —
Барка́н і парка́н, -на́; на -ні́; -кани́, -ні́в парка́н і барка́н, -на́, на -ні́; -кани́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
баркан —
БАРКА́Н, а, чол., діал. Паркан. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Город був обведений кругом дощаним барканом (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 332).
Словник української мови в 11 томах
-
баркан —
(фр.) Трапецієподібне у плані оборонне укріплення.
Архітектура і монументальне мистецтво