ехін

(грец. — морський їжак, раковина)

Середня частина капітелі. У класичних греко-доричному і тосканському ордерах виконувався у вигляді круглої в плані гладенької подушки з випуклим криволінійним профілем. У римо-доричному та іонічному ордерах подушка оздоблювалася іоніками.

Значення в інших словниках

1. ехін — ехі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ехін — -а, ч. Частина капітелі колони доричного ордера у вигляді круглої в плані подушки з опуклим криволінійним профілем.  Великий тлумачний словник сучасної мови