ехін

ехі́н

-а, ч.

Частина капітелі колони доричного ордера у вигляді круглої в плані подушки з опуклим криволінійним профілем.

Значення в інших словниках

1. ехін — ехі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ехін — (грец. — морський їжак, раковина) Середня частина капітелі. У класичних греко-доричному і тосканському ордерах виконувався у вигляді круглої в плані гладенької подушки з випуклим криволінійним профілем. У римо-доричному та іонічному ордерах подушка оздоблювалася іоніками.  Архітектура і монументальне мистецтво