заплічник

Карниз, що відмежує арку від опори (порівн. імпост).

Значення в інших словниках

1. заплічник — заплі́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. заплічник — ЗАПЛІ́ЧНИК, а, ч. Те, що носять за плечима (мішок, рюкзак і т. ін.). Петро рішуче направився в хату, почав збирати у заплічник свої старі сорочки, штани, запрані майки (Г.  Словник української мови у 20 томах