Орфографічний словник української мови

заплічник

заплі́чник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заплічник — ЗАПЛІ́ЧНИК, а, ч. Те, що носять за плечима (мішок, рюкзак і т. ін.). Петро рішуче направився в хату, почав збирати у заплічник свої старі сорочки, штани, запрані майки (Г.  Словник української мови у 20 томах
  2. заплічник — Карниз, що відмежує арку від опори (порівн. імпост).  Архітектура і монументальне мистецтво