консонанс
(фр. < лат. — співзвуччя)
Ідеальне узгодження, акордна гармонія всіх елементів композиції. Має місце в геометричному орнаменті, рідше у монументальному живопису і архітектурі (порівн. асонанс, дисонанс).
Архітектура і монументальне мистецтво