коруна
(давньорус.)
1. Завершення наличника широким п'ятикутником або багатокутником з довгими виступами чи увігнутими спадами.
2. Зірчасте променясте вінчання центральної частини тябла над Царськими вратами в іконостасі, яке вирізнялось різьбленням або розписами. Подібна форма збагачувала і кіоти в XVII–XVIII ст.
Архітектура і монументальне мистецтво