підмога —
підмо́га іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
підмога —
Підмо́га. Стипендія. При школі єсть бурса на 11 учеників, прочі ученики дістають підмоги (Б., 1895, 15, 3).
Українська літературна мова на Буковині
підмога —
див. ДОПОМОГА; д. підсобка; (грішми) субсидія, жм. підігрів; (бойова) підкріплення, підпомога.
Словник синонімів Караванського
підмога —
[п'ідмога] -гие, д. і м. -оз'і
Орфоепічний словник української мови
підмога —
-и, ж., розм. Те саме, що допомога. || військ. Те саме, що підкріплення 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
підмога —
ПІДМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га. [Захарко:] Зважуй, сину, власним розумом про все те, що я тобі оце кажу. Мені є підмога від тебе і в полі, і в дорозі (М. Кропивницький); В горах не скрізь піде машина.
Словник української мови у 20 томах
підмога —
ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.
Словник синонімів української мови
підмога —
ПІДМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га. [Захарко:] Зважуй, сину, власним розумом про все те, що я тобі оце кажу. Мені є підмога від тебе і в полі, і в дорозі (Кроп., II, 1958, 133); В горах не скрізь піде машина.
Словник української мови в 11 томах
підмога —
Підмога, -ги ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. К. Досв. 117. Нещасному — підмога його друзі. К. Іов. 14.
Словник української мови Грінченка