фланкування

(фр.)

Підкреслення центральної осі, композиційного ядра, розташуванням будівель або скульптур по боках від головної споруди, домінуючого архітектурного елемента.

Значення в інших словниках

1. фланкування — фланкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фланкування — ФЛАНКУВА́ННЯ, я, с., військ. 1. Дія за знач. фланкува́ти 1. 2. заст. Бойові пийоми з пікою, які виконують кавалеристи під час рукопашного бою. 3. буд., архт. Опора будівельної конструкції.  Словник української мови у 20 томах
3. фланкування — -я, с., військ. Дія за знач. фланкувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фланкування — фланкува́ння (від франц. flanquer – обстрілювати у фланг) 1. Ведення вогню вздовж лінії фронту у фланг бойових порядків ворога, що рухається. 2. Прикриття підступів з боку ворога до позиції, що обороняється вогнем з флангів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фланкування — ФЛАНКУВА́ННЯ, я, с., військ. Дія за знач. фланкува́ти 1.  Словник української мови в 11 томах