Великий тлумачний словник сучасної мови

фланкування

фланкува́ння

-я, с., військ.

Дія за знач. фланкувати 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фланкування — фланкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. фланкування — ФЛАНКУВА́ННЯ, я, с., військ. 1. Дія за знач. фланкува́ти 1. 2. заст. Бойові пийоми з пікою, які виконують кавалеристи під час рукопашного бою. 3. буд., архт. Опора будівельної конструкції.  Словник української мови у 20 томах
  3. фланкування — фланкува́ння (від франц. flanquer – обстрілювати у фланг) 1. Ведення вогню вздовж лінії фронту у фланг бойових порядків ворога, що рухається. 2. Прикриття підступів з боку ворога до позиції, що обороняється вогнем з флангів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фланкування — ФЛАНКУВА́ННЯ, я, с., військ. Дія за знач. фланкува́ти 1.  Словник української мови в 11 томах
  5. фланкування — (фр.) Підкреслення центральної осі, композиційного ядра, розташуванням будівель або скульптур по боках від головної споруди, домінуючого архітектурного елемента.  Архітектура і монументальне мистецтво