фланкувати

фланкува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех.

1》 військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється.

|| Прикривати, підтримувати з флангу. Фланкувати берег.

2》 Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. фланкувати — фланкува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. фланкувати — ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється. 2. Прикривати, підтримувати з флангу.  Словник української мови у 20 томах
3. фланкувати — ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється; // Прикривати, підтримувати з флангу.  Словник української мови в 11 томах