фланкувати

ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод.

1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється.

2. Прикривати, підтримувати з флангу.

Міцні масивні квадратні бастіони [Ужгородського замку] трохи виступають уперед і фланкують рів уздовж кріпосної стіни (з наук.-попул. літ.);

Фланкувати берег.

Значення в інших словниках

1. фланкувати — фланкува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. фланкувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. 1》 військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється. || Прикривати, підтримувати з флангу. Фланкувати берег. 2》 Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фланкувати — ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється; // Прикривати, підтримувати з флангу.  Словник української мови в 11 томах