вакувати
Вакува́ти. Бути вакантним, вільним, незайнятим. [Пос. Романчук] домагав ся якнайскоршої обсади опорожнених руских катедр на факультеті правничім. Катедра права цивільного по бл[аженної] п[ам’яти] Олек. Огоновским вакує по нинішний день (Б., 1895, 48, 2)
// пол. wakować — бути вакантним, вільним, незайнятим.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.