вакувати
Вакува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи.
2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). Радом. Ананьев. у.
3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. І. 130.
Словник української мови Грінченка