варунок
Вару́нок. Умова, підстава. Будьте ласкаві передати працю редакційному комітетові “Літер[атурно]-науков[ого] вісника" під тими самими варунками, і нехай він друкує повість (Коб., Листи, 106, 484); Чи Ви не могли би габілітуватись тут на доцента руської літератури? Вам би се прецінь було можливо. Варунки у Вас до того є, що Вам могло б зайти в дорогу {Коб., Листи, 128, 517);
● Під жадним варунком — в жодному разі, ніяким чином. [Тетяна] ж в повісті троїть в божевіллю, з тою гадкою, що то вона не його, а саме лиш лихо троїть, що спонукало його двох кохати. Значить, під жадним варунком не з пімсти, а в думці, що то якесь лихо в нім сховалося (Коб., Листи, 189, 615)
// пол. warunek — умова, pod warunkiem — під умовою; варунок, пол. — умова (СЧС, 83).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.