вару́нок умова (ст): Але один варунок, прошу отця (Вільде)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
варунок —
Вару́нок: — позначене дерево в лісі [15;I] — умова [48;XX] А третій варунок щасливого подружжя при теперішніх обставинах — се обопільна свобода ділання: одно не повинно в'язати другого, повинно бути вирозуміле на всякі похибки другого...
Словник з творів Івана Франка
варунок —
вару́нок іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
варунок —
Вару́нок. Умова, підстава. Будьте ласкаві передати працю редакційному комітетові “Літер[атурно]-науков[ого] вісника" під тими самими варунками, і нехай він друкує повість (Коб.
Українська літературна мова на Буковині
варунок —
-нку, ч., діал. 1》 Вариво, приварок. 2》 Біль у животі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варунок —
ВАРУ́НОК¹, нку, ч., діал. Вариво, приварок. За що [набавляти таксу]? За ту гнилу рибу, що, не маючи ніякого варунку, покористувався бідний чоловік піймати з його ставу?.. (Панас Мирний). ВАРУ́НОК², нку, ч., діал. Біль у животі.
Словник української мови у 20 томах
варунок —
Умова; турбота, клопіт
Словник застарілих та маловживаних слів
варунок —
ВАРУ́НОК, нку, ч., діал. 1. Вариво, приварок. За що [набавляти таксу]? За ту гнилу рибу, що, не маючи ніякого варунку, покористувався бідний чоловік піймати з його ставу?.. (Мирний, III, 1954, 310). 2. Біль у животі. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває іншим (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
варунок —
Варунок, -нку м. Боль живота, вѣтры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Конст. у.
Словник української мови Грінченка