ватра
Ва́тра. Вогнище.
● Чужі печені при нашій ватрі — хтось користає з праці іншого. При нашій ватрі печуть усі свої печені. Одні Українці домагають ся, н[а]пр[иклад], безнастанно своїх национальних шкіл народних в Чернівцях, а коли прийшло дорішеня справи, то Поляки і Волохи дістали їх і для себе. Так воно все діє ся, так і з місцем віце-бурґомістра [...] На кождий спосіб наші любі сусіди гріють свою печеню при нашій ватрі (Б., 1909, 50, 1)
// порівн. пол. upięć własną pieczeń przy czyimś ogniu — поживитися чужим коштом; przy jednym ogniu upiec dwie pieczenie — при одному вогні спекти дві печені (порівн. убити двох зайців одразу); укр. діал. ватра — вогонь, вогнище.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.