відпуст
Ві́дпуст, церк. Проща, відпущення гріхів, храм (свято). Великий тиждень, званий також тижнем муки Христа, або тижнем відпусту, бо в нім приступали давно (та й тепер) грішники до сповіди і св. причастія (Б., 1895, 13, 4)
// пол. odpust — відпуст, храмове свято.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.