Словник української мови в 11 томах

відпуст

ВІ́ДПУСТ, у, ч., церк.

1. Молитва, якою відпускаються гріхи.

О. Яким тільки що відпуст прочитав (Свидн., Люборацькі, 1955, 132).

2. Місцевий церковний обряд, під час якого масово відпускаються гріхи.

Вона погодилась з Настею, навіть обіцяла піти після жнив на відпуст відмолювати. гріхи свої й доччині (Коцюб., I, 1955, 57);

*У порівн. Ось ідуть вони [звірі] юрбами, Мов на відпуст з корогвами (Фр., XII, 1953, 7).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відпуст — Ві́дпуст: — богомілля для відпущення гріхів, проща [XI] — богомілля, проща [4;XII] — проща («відпускають» гріхи); відпустове місце: місце, куди ходили на прощу [VII] — проща [21;51;II,IV;VI] — релігійне свято...  Словник з творів Івана Франка
  2. відпуст — ві́дпуст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. відпуст — Ві́дпуст, церк. Проща, відпущення гріхів, храм (свято). Великий тиждень, званий також тижнем муки Христа, або тижнем відпусту, бо в нім приступали давно (та й тепер) грішники до сповіди і св. причастія (Б., 1895, 13, 4) // пол. odpust — відпуст, храмове свято.  Українська літературна мова на Буковині
  4. відпуст — Відпустова молитва; (гріхів) відпущення, прощення, дарування.  Словник синонімів Караванського
  5. відпуст — І рідко одпуст Коротка молитва священнослужителя наприкінці кожного богослужіння, змістом якої є прославлення священної особи чи події, що їй було присвячене богослужіння  Словник церковно-обрядової термінології
  6. відпуст — -у, ч., церк. 1》 Молитва, якою відпускаються гріхи. 2》 Місцевий церковний обряд, під час якого масово відпускаються гріхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. відпуст — ВІ́ДПУСТ, у, ч., рел.-церк. 1. У православ'ї – благословіння парафіян на вихід із церкви по закінченні відправи. О. Яким тільки що відпуст прочитав (А. Свидницький); Євангеліє читає настоятель, повернувшись обличчям до людей.  Словник української мови у 20 томах
  8. відпуст — Відпуст, -ту м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля. Ном. № 8109.  Словник української мови Грінченка