доброта
Добро́та. Якість, добра якість. За доброту кождої коси даю повну поруку! (Б., 1890, рекл.); Знамениті меди питні і меди овочеві домашного виробу. За чистоту і доброту гарантую (Б., 1905, рекл.)
// пол. dobroć — 1) доброта, 2) добра якість, добротність, dobroć materiału — доброякісність матеріалу.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.