дідицтво
Діди́цтво. Спадкова власність.
● Особисте дідицтво — особиста, приватна власність. Проте як кооперация помножить особисту власність, то яким способом витворить власність збірну? На позір є то собі суперечне. Але в дійсности так не є. Не є зовсім неможливим, а навіть треба сего желати, щоби збірна дідизна росла разом з особистим дідицтвом (Товариш, 1908, 199)
// порівн. пол. dziedzictwo — спадщина, спадок, dziedziczyć — успадковувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.