Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дідицтво —
Діди́цтво: — спадщина [VI;X] — спадщина, маєток [1]
Словник з творів Івана Франка
дідицтво —
Діди́цтво. Спадкова власність. ● Особисте дідицтво — особиста, приватна власність. Проте як кооперация помножить особисту власність, то яким способом витворить власність збірну? На позір є то собі суперечне. Але в дійсности так не є.
Українська літературна мова на Буковині
дідицтво —
ДІ́ДИЦТВО, а, с., заст. Володіння. Я думав, що тут рожі та лілії, розкоші й збитки, а тепер бачу, що тут здебільшого “терція та будяки!” От тобі й моє дідицтво! (І. Нечуй-Левицький); – Ціль його походу – край угорський, дідицтво Арпада, що був підданим великого Чингісхана (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
дідицтво —
діди́цтво спадщина від діда; дідівщина (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт