живчик
Жи́вчик. Пульс. Любов до неї росла щохвилини, з кождим ударом живчика. Циль уже був не лишень її невільником, але й її оборонцем, її охоронителем (Галіп, 89)
// порівн. пол. tętno, puls — пульс.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.