зложити
Зложи́ти.
1. Скласти, зібрати (на що?), пожертвувати. Взірцева читальня “Просьвіти“ в Микулинцях числила з кінцем 1894 року 150 членів, котрі зложили вкладок на суму 82 зр. 40 кр. (Б., 1895, 24, 3); ); На православну захоронку, взглядно на тов[ариство] прав[ославних] Русинок в Чернівцях, зложили далі Є. Е. митрополит др. Репта за місяць цвітень 10 кор., пані інсп[екторова] Купчанко 4 кор., пані радн[ого] Галіпова 1 кор., а пані Мігайчук подарувала З хліби. Щедрим дателям щире спасибіг (Б., 1909, 75, 3); Кождий сьвідомий Українець повинен зложити хоч би який малий даток на сю патріотичну ціль, на здвигненє пам’ятника Шевченкови в головнім городі України (Б., 1909, 65, 1); [Депутация] мала іменем цілого руского сьвященства висказати подяку правительству за попертє іменованя о. Манастирского і зложити чолобитну пошану новоіменованому генеральному вікарієви (Звідомл., 1914, 63)
// пол. złożyć — зібрати, złożyć ofiarę — пожертвувати.
2. Подати, представити.
● Зложити справозданє — підготувати, зробити звіт. Дирекция товариства зложила справозданє о чинностях своїх, поступі, орґанізациї і розвою в четвертім кварталі (Б., 1895, 8, 4)
// пол. złożyć sprawozdanie — подати звіт.
3. Висловити.
● Зложити кондолєнцию - висловити співчуття. На початку засіданя парляменту в середу присьвятив президент палати Патай покійному теплу згадку, яку вислухали посли стоячи, а барон Бінерт зложив жені помершого кондолєнцию іменем правительства (Б., 1909, 65, 2)
// пол. złożyć kondolencję, podziękowanie — висловити співчуття, подяку, złożyć gratulacje — привітати.
4. Скласти іспит. А бувши богословом у Відни [В. Ільницкий] слухав заразом і естетики, істориї фільозофи, науки про господарство, педагогіки і фізики — що відтак дуже придалось єму в єго діяльности і з чого зложив іспит (Б., 1895, 20, 1)
// пол. złożyć egzamin — скласти іспит.
5. Скласти (з себе) повноваження. Недавно “Діло” подало вість, що п. Барвіньский уступив з виділу “Просьвіти” і тим самим зложив уряд заступника голови, “мотивуючи се станом свого здоровля“ (Б., 1895, 26, 3); Показали ся в товаристві незгоди, а конець того був такий, що голова товариства гр. Н. П. Іґнатьєв зложив гідність голови товариства (Б., 1899, 35, 3)
// пол. złożyć (coś) — відмовитися від чогось, złożyć pełnomocnictwa — скласти (з себе) повноваження.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.