злостити
Зло́стити. Сердити, гнівати. Ярему стало се гнівати, злостити, він же так рад був списати якнайбільший протокол жіночих гріхів (Б., 1895, 9, 1)
// пол. złościć — сердити, гнівати, укр. діал. злостити — те саме.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.