знеохочений
Знеохо́чений. Дієприкм. від знеохотитися. Я вчора вернула з комерсу дуже знеохочена. Певно, причинилося до того і те, що я була вже цілу зиму розстроєна — а відтак, як на таку душу упаде щось грубше, воно зараз двічі відчувається (Коб., Листи, 30, 295).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.