зумітися
Зумі́тися. Знетямитися, здивуватися Докінчивши свій протокол, зумів ся Ярема, бо пані Оксана ані не розлютилась, ні розплакалась і не втікла до другої комнати [...], навіть усьміхалась якось зловіщо (Б., 1895, 9, 2)
// рос. изумиться — знетямитися, здивуватися; порівн. пол. zdumieć się — знетямитися, здивуватися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.