зумітися —
зумі́тися дієслово доконаного виду безос.
Орфографічний словник української мови
зумітися —
Зумі́тися. Знетямитися, здивуватися Докінчивши свій протокол, зумів ся Ярема, бо пані Оксана ані не розлютилась, ні розплакалась і не втікла до другої комнати [...], навіть усьміхалась якось зловіщо (Б., 1895, 9, 2) // рос.
Українська літературна мова на Буковині
зумітися —
див. зуміватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зумітися —
ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.
Словник синонімів української мови
зумітися —
Зумітися, міюся, мієшся гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Словник української мови Грінченка