консеквентний
Консекве́нтний. Послідовний, урівноважений, наполегливий. Була гарна сама собою [...] Збудована була прегарно... А що в своїх постановах була скора й консеквентна, — я любила її безгранично, пристосовувалася до неї без надумування (Коб., Valse melancolique, 92); Її щоденні сходини з панею і панною, чутливими і благородними жінками, що ії дуже любили за її тиху і консеквентну вдачу, відібрало її єству жорстокість неповоротність некультурної селянки з першої руки, а натомість надало її поважній душі корму, гнучкості і свого роду інтелігенції (Коб., Земля, 277)
// пол. konsekwentny — наполегливий, послідовний, логічний; нім. konsequent -1) послідовний, 2) наполегливий, завзятий.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.