консеквентний
КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідо́вний.
Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (Фр., XVI, 1955, 295);
Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла… (Коцюб., І, 1955, 170).
Словник української мови (СУМ-11)