консеквентний

консекве́нтний послідовний (ст)

Значення в інших словниках

1. консеквентний — Консекве́нтний: — послідовний [2;20;26;31;33;38-40;42;46-2;47;48;50;XII,XIII] — послідовний, витриманий [12] — послідовний, прямолінійний [44-1;XI] — консеквентніший: послідовніший [XX] Тепер, коли «Пр.  Словник з творів Івана Франка
2. консеквентний — консекве́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. консеквентний — Консекве́нтний. Послідовний, урівноважений, наполегливий. Була гарна сама собою [...] Збудована була прегарно... А що в своїх постановах була скора й консеквентна, — я любила її безгранично, пристосовувалася до неї без надумування (Коб.  Українська літературна мова на Буковині
4. консеквентний — -а, -е, книжн. Те саме, що послідовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. консеквентний — Послідовний  Словник чужослів Павло Штепа
6. консеквентний — КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідо́вний. Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (І. Франко); Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М.  Словник української мови у 20 томах
7. консеквентний — консекве́нтний [від лат. consequens (consequentis)] послідовний.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. консеквентний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
9. консеквентний — Консекве́нтний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. консеквентний — КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідо́вний. Одні естетики, консеквентні в своїй доктрині, сміло замикають очі на дійсні факти (Фр., XVI, 1955, 295); Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла… (Коцюб., І, 1955, 170).  Словник української мови в 11 томах
11. консеквентний — рос. консеквентный послідовний.  Eкономічна енциклопедія